кола

…вірші майже закінчились, тож в якості казки наніч перейшов на септмінорки. аж зараз зауважив, що перша з них –  “Уже було” 12го року.

а щойно збагнув, що того ж 12го і закрувся перший виток. акурат від нового року. але то залишимо біографам. пізніше стартом тяги стала конференція. чим ще зайнятись в потязі? еге ж. кіна ми не додивились. та й вдома уже друга спроба додивитись його до кінця накрилась кгм… покривалом) потім був закордон. літній відпочинок прикритий стажуванням. тоді шептались, що ми пара. ми це заперечували, але прокидались всеодно разом. ми таки були разом. ах та, ще мали моду ходити на короткометражки. і каса на той час у нас була спільна. ми не рахували хто за що і скільки заплатив. такий собі невизначений сімейний бюджет. якось я записав їй колискову. а потім нас попустило.

що ми робили в потязі цьогоріч? танцювали. сиділи притулившись, бродили. усе пристойно. так так, у неї таке ж ім’я і їхали ми теж з конференції. тепер в моді література. хоча й зараз вона себе підвичерпує, як і тоді короткий метр. але культурно ходимо удвох в компанії. гаманець не спільний – повертаємо оплачене іншим. хоча тенденція до того є і надто круглосумна. якось моя студентка питалась, чи ми придумаємо щось на двох, бо їй виглядали дуже милими. натомість не міг згадати, де то встигли засвітитись. зараз, якщо все буде чудово, то поїдемо закордон. теж прикриваючись науковими подіями для відпочинку. але знову ж таки, усе пристойно. і я не записував колискової. я просто читав/висилав вірші перед сном. а коли вірші майже закінчились, тож в якості казки наніч перейшов на септмінорки. аж зараз зауважив, що перша з них –  “Уже було” 12го року.