Розпускає руки і хтиво усміхається, наче дізналась якусь непристойно приємну таємницю. Плавно ховає їх під пояс з льону.
Розпускає руки і по-жіночому ледь стривожено затримує в очікуванні подих. Закрадаючись, торкається найсокровеннішого і найтеплішого у собі.
Розпускає руки і пірнає в химерний танець рук, в хвилі тепла, що наростаюче розкочуються тілом. Віддається дикому ритму мікрорухів. Віддається собі.
Розпускає руки і десь передчуттєво стогне. Протяжно й уривчасто, до забиття духу, до спалахів світла в очах.
Розпускає руки і в голові тримає лише моє ім’я.
20141113, Lemberg
N.Sh. 